Марко Вовчок. Життя і творча діяльність

 










Марко Вовчок. Життя і творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач (Ж. Верна, Г. К. Андерсена, А. Е. Брема). «Народні оповідання»; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка». ТЛ: реалізм.

Мета:

  • Ознайомити учнів з основними етапами життя і творчості Марка Вовчка, розкрити її роль у розвитку української літератури.
  • Розглянути багатогранність таланту письменниці, зокрема її перекладацьку діяльність.
  • Проаналізувати збірку «Народні оповідання» та повість «Інститутка» як відображення народного життя та продовження цієї теми.
  • Поглибити розуміння учнями літературного терміна «реалізм».
  • Розвивати навички аналізу літературних творів, вміння висловлювати власні думки та аргументувати їх.

1.Організаційний момент

2.Сприйняття та засвоєння нового навчального     матеріалу

📹Марко Вовчок: біографія (дитинство, творчість та цікаві    факти з життя)


 📝Словникова робота.

Оповідання – невеликий розповідний художній твір про одну чи кілька подій із життя персонажа.

Ознаки оповідання: 

  • змалювання перебігу подій;                                                                  
  • невелика кількість дійових осіб;
  • стислі, лаконічні описи.

Будова оповідання


НАРО́ДНЕ ОПОВІДА́ННЯ  — усний прозовий твір про події суспільно-історичного та побутового життя. Персонажі — реальні, дія відбувається у теперішньому часі, оповідач — безпосеред. свідок, очевидець події, розповідь ведеться від 1-ї особи.

📹 Історії романтичних стосунків української письменниці Марко Вовчок з чоловіками


📜Історія написання та видання повісті «Інститутка»

Як народжувалася ідея?

Чи знайоме вам це відчуття, коли життя підкидає такі сюжети, що жодна вигадка не зрівняється? Саме так сталося з Марком Вовчком, коли вона працювала над своєю легендарною повістю «Інститутка». Написана в середині XIX століття, ця історія ввібрала в себе всі болі, надії та переживання тогочасного українського суспільства.

В основі сюжету – конфлікт кріпосницької реальності. Головна героїня, панночка-інститутка, повертається після навчання й одразу стикається з сільською дійсністю. Її жорстокість і зневага до кріпаків – не просто особисті риси характеру, а відображення системи, яка панувала тоді. Але звідки ж з’явилася ця історія?

Натхнення та джерела

Марк Вовчок, справжнє ім’я якої Марія Олександрівна Вілінська, черпала натхнення з власних спостережень. Вона багато подорожувала Україною, бачила реальність кріпосного ладу та чула розповіді селян. І це не просто чутки – письменниця була знайома з життям зсередини.

До речі, мало хто знає, що «Інститутка» писалася російською мовою, а вже потім була перекладена українською. Але саме українська версія стала справжньою літературною подією. Переклад зробив Пантелеймон Куліш – людина, яка відіграла значну роль у становленні української літератури.

Видання та перший успіх

А тепер уявіть: середина XIX століття, кріпацтво ще не скасоване, а тут – гостра соціальна критика, пряма атака на саму систему! Не дивно, що видання повісті стало подією.

Вперше «Інститутка» була надрукована 1860 року в петербурзькому журналі «Отечественные записки». І хоча твір викликав бурю емоцій серед читачів, він не залишився непоміченим і серед літературної еліти. Тарас Шевченко високо оцінив талант Марка Вовчка, назвавши її «нашою великою письменницею». Ось цитата з листа Шевченка:

«Такого ще не було в нашій літературі! Це не просто історія, це крик душі!»

Реакція суспільства

І тут почалося найцікавіше. Уявіть собі – панство обурене, цензура в напрузі, а народ читає і впізнає себе в героях повісті. Образи кріпаків, особливо Устини, стали символами страждання, але й надії. «Інститутка» змусила багатьох подивитися на проблему кріпацтва інакше.

Наприклад, один із критиків тих часів писав:

«Цей твір – не просто художня література, це грім серед ясного неба!»

І дійсно, книга стала справжнім ударом по свідомості тогочасного суспільства. Але найголовніше – вона не втратила своєї актуальності й сьогодні. Чи не так?

Висновки

Якщо підсумувати, то історія написання та видання «Інститутки» – це не лише історія однієї книжки. Це історія боротьби, історія правди, яка проривалася крізь цензуру, нерозуміння та навіть страх.

Чи можна сказати, що ця повість змінила щось у суспільстві? Безперечно. Вона не лише відкрила багатьом очі, а й надихнула наступні покоління українських письменників. І, що найцікавіше, залишається актуальною навіть зараз.

3. Робота над змістом твору

    🕮"Інститутка" аудіокнига скорочено. Марко Вовчок

Автор – Марко Вовчок

Рік написання – 1858-1859

Напрям – реалізм

Літературний рід – епос

Жанр твору “Інститутка”  – соціальна повість

🔥 Реалізм — це художній стиль і літературний напрям, що показує правдиве бачення світу і дійсності, розкриває взаємини людини зі світом. На перший план у літературі висувається пізнавально-аналітичне начало. В українській літературі реалізм почався з другої половини 19 ст., прийшовши на зміну романтизму. Однією з особливостей українського реалізму є успадкований від романтизму пошук ідеалу, який відповідає високим морально-етичним стандартам. Зачинателем української реалістичної літератури вважають Тараса Шевченка.

📍Ознаки реалізму:

  • Правдиве зображення героїв у типових обставинах. 
  • Раціоналізм. 
  • Відсутність ідеалізації героя. 
  • Розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей. 
  • Характер і вчинки героя пояснюються умовами його життя та походженням.
  •  Поєднання типового та індивідуального в характерах героїв.
  •  Для соціально-побутової течії українського реалізму, серед іншого, характерні наслідування дійсності, описовість, увага до побутових і етнографічних подробиць, комізм ситуацій та характерів.

📍Соціально-побутова повість – це порівняно невеликий за обсягом твір (але значно більший за оповідання) з однією головною сюжетною лінією і двома-трьома другорядними; невеликою кількістю персонажів (до двадцяти) різного соціального стану, змальованих у типових умовах звичного їм побуту; події у соціально-побутовій повісті можуть тривати навіть до двадцяти п'яти років, як, наприклад, у "Миколі Джері" І. Нечуя-Левицького. Жанр соціально-побутової повісті дозволив письменниці ширше, ніж у "Народних оповіданнях", висвітлити проблему кріпацтва.

Тема “Інститутка”: Зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі.

Ідея – непереборне прагнення людини до волі, мрія кріпаків вирватися з-під влади поміщиків.

Провідний мотив: “Любо на волі дихнути”

Головні герої “Інститутка”:

  • кріпаки: Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся
  • Пани: стара поміщиця, панночка, полковий лікар.
Який соціальний конфлікт покладено в основну повість “Інститутка”?

Основний конфлікт повісті – соціальний (між панами-кріпосниками і покріпаченим селянством). Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.

Проблематика твору “Інститутка”

  1. Нестерпне становище селян, через жорстокість кріпосників.
  2. Збільшення стихійного протесту проти панів.
  3. Перші прояви непокори пригноблених селян.
  4. Мораль панів і трудового народу.
  5. Воля і рабство.


“Інститутка” сюжет та композиція

  1. Експозиція – знайомство з Устиною. Про людей та події              розповідається крізь призму світосприйняття героїні.
  2. Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.
  3. Розвиток дії – стосунки панночки з кріпаками, деспотизм молодої пані, одруження інститутки, переїзд подружжя на хутір
  4. Кульмінація – панночка намагається побити Устину, її захищає Прокіп
  5. Розв’язка – Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.


Характеристика образу Устини:

  • Неграмотна, проте знає народну мудрість, має природний розум.
  • Душа відкрита до всього прекрасного, лагідна, життєрадісна,         поетична натура.
  • Відверта, проста, покірна панам, терпляче зносить знущання         вередливої панночки.
  • Невибаглива до побуту.
  • Має добре серце, прощає образи.
  • Спостережлива, близько бере до серця страждання інших            кріпаків.
  • Глибина й щирість почуття кохання.
  • Працьовита, любить дітей.
  • Неписьменна селянка тонко відчуває, сприймає, опоетизовує        природу.
  • Внутрішній аристократизм духу кріпачки.


Характеристика образу панночки:

  • Закінчила інститут шляхетних панянок, але головні предмети вважає непотрібною дурницею.
  • Вродлива, проте зовнішня краса не відповідає внутрішній суті, духовне убозтво інститутки.

  • Фальш, дволикість натури, сповідує подвійні стандарти, уміє викрутитися.
  • Обмеженість інтересів, має панські потреби: бенкети, «по всій моді убратись».
  • Примхлива, до сільських дівчат ставиться з презирством, як до худоби.
  • Жорстока, свавільна, люта.
  • Кохає з розрахунку: над бідним лікарем знущалася, а коли дізналася, що він має маєток


4.Закріплення вивченого матеріалу

🚨Літературний диктант до твору «Інститутка»  
    Справжнє прізвище Марка Вовчка (Вілінська)
  1. Яку першу назву мала повість «Інститутка»? («Панночка»)
  2. Кому присвячений твір «Інститутка»? (Т. Г. Шевченку)
  3. Від чийого імені ведеться оповідь у повісті Марка Вовчка «Інститутка»? (кріпачки Устини)
  4. Звідки повернулась внучка? (з інституту)
  5. Кого вибрала собі у прислуги панночка? (Устину)
  6. Про кого слова: «Славна була та жіночка… білявенька собі, трохи кирпатенька, очиці голубоцвітові, яснесенькі, а сама кругленька і свіжа, як яблучко»? (Катря)
  7. Чий це портрет: «Що за хороша з лиця була! І в кого вона така вдалася! Здається, і не змалювати такої кралі!..»? (Інститутка)
  8. Про кого йдеться: «Стоока наче була, все бачила, всюди, Як та ящірка, по хутору звивалась, і Бог її знає, що в їй таке було: тільки погляне, то неначе за серце тебе рукою здавить»? (Інститутка)
  9. Хто каже так про себе: «Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася»? (Устина)
  10. Чому панночка накричала на Устину? (бо та «не уміє коси ізвивати»)
  11. Чому занедужала Устина? (бо Устину побила панна)
  12. Хто закохався у панночку? («полковий лікар»)
  13. Чому бабуся панночки була проти кавалера? (бо «злидень» був)
  14. Яким вважала свого кавалера панночка? (дуже гордим)
  15. Чому журилися наречені? (бо вважали, що будуть бідні)
  16. Куди відправила свого нареченого панночка, щоб похизуватися перед іншими панночками? (до міста накупляти всячини)
  17. Про кого сказано: «Добрий пан, не б’є, не лає, та нічим і не дбає»? (чоловік панночки)
  18. Чому панночка милому не давала води напитися? (бо панна не хотіла, щоб він пив)
  19. Чому враз панночка «стала раденька»? (дізналась, що коханий мав хутір)
  20. Що після весілля бабуся віддала панночці? (хутір)
  21. Як звали коханого Устини? (Прокіп)
  22. У кого захворіла дитина і померла? (у Катрі)
  23. Причина  самогубства Катрі? (після смерті дитини)
  24. Ім’я візника родини панночки та лікаря. (Назар)
  25. Що сталося зі старою пані? (вона померла)
  26. Через що панночка побила бабусю-служницю? (старенька пригостила сільських дітей яблуками з панського саду)
  27. Після якої події Прокопа віддали у солдати? (баба дала дітям яблука. Панночка її била, Прокіп зупинив)
  28. Ким обізвала панночка служницю? (злодійкою)
  29. Чому чоловік Устини потрапив панночці у немилість? (бо захистив Устину від побиття)
  30. Куди віддали чоловіка Устини після сварки (у москалі)
  31. Де працювала Устина, коли чоловіка відправили служити? (у Києві)
  32. Скільки років чекала Устина чоловіка? (сім років)
  33. Чому Устина дуже раділа (бо стала вільною)
  34. Як завершується повість? (Прокіп пішов  з військом  на Литву, а Устина залишилася у Києві служити. Так минуло сім років, але чоловіка  не забуває, бо вона, дякуючи йому, тепер вільна.)
  35. Послідовність подій в повісті “Інститутка”: Історія Устини – приїзд панночки – заміжжя інститутки – весілля Устини – Прокіп у рекрутах


5.Підбиття підсумків уроку 

6.Домашнє завдання 

        🏢 Доберіть заголовок до кожної глави повісті й запишіть у робочий                      зошит.

































Коментарі

Дописати коментар